Вакуумна аеродинамічна установка (ВАУ-2М)
Відділ динаміки розрідженого газу
Заввідділом - член-корреспондент НАН України, д-р фіз.-мат. наук, професор В.І. Тимошенко
В 1988 р. при безпосередній фінансовій підтримці НВО “Енергія” і КБ “Південне” у відділі була введена в експлуатацію вакуумна аеродинамічна установка (ВАУ-2М) з системою криогенної відкачки, яка за своїми параметрами не поступається кращим закордонним установкам замкнутого типу, що працюють в рефрижераторному циклі.
![]() |
||
Вакуумна аеродинамічна установка (ВАУ-2М) з системою криогенної відкачки |
||
№ п/п |
Параметр | Одиниця вимірів | Значення параметра |
1 | Обсяг робочої камери | м3 | 3.0 |
2 | Обсяг камери джерела | м3 | 0.5 |
3 | Тиск у робочій камері | Торр | 5•10-6...5•10-5 |
4 | Тиск у камері джерела | Торр | 5•10-5...5•10-4 |
5 | Швидкість відкачки робочої камери | л•с-1 | 8•10-3 |
6 | Швидкість відкачки камери джерела | л•с-1 | 6•10-3 |
7 | Середньо масова швидкість потоку | м•с-1 | 4•10-3...8•10-3 |
8 | Ступінь іонізації потоку | 10-2 ... 10-6 | |
9 | Розбіжність потоку | град. | <=3 |
10 | Діаметр ядра в робочій камері | м | 0.1 |
![]() |
||
1 – робоча камера; 2, 3 – автоматизована система виміру і керування експериментом (КАМАК, ПК IBM); 4 – гелієвий течешукач -7; 5 – блок живлення плазмового прискорювача; 6 – пульт газопостачання прискорювача; 7 – лазер газовий ЛГ-75-1; 8 – індукційний плазмовий прискорювач із перезарядженням; 9 – криогенний вакуумний насос; 10 – форвакуумний насос ВН-6МГ; 11 – камера прискорювача; 12 – високовакуумний агрегат АВП-8; 13 – турбомолекулярний насос ТМН-200; 14 – вакуумний колектор; 15 – цистерна з рідким азотом ЦТК-1/0,25; 16 – установка криогенна гелієва КГУ-150/4,5; 17 – координатний пристрій; 18 – модулятор прискореного потоку; 19 – об'єкт дослідження. | ||
Ці результати дозволили провести натурні аеродинамічні експерименти за допомогою пасивних еталонних ШСЗ «ПИОН».
![]() |
||
Разом зі ЦСКБ, НТЦ «Наука»(м. Самара), НДІОЦ «Космос» (м. Москва) був реалізований космічний експеримент «Варіація». Одночасно на ту саму орбіту запускалися два сферичних ШСЗ приблизно однакових розмірів -0,3м і маси ≈ 45 ÷ 50 кг, але покритих різними конструкційними матеріалами (сплав АМГ-6, склотканина (Si), нітроемаль (АКА-12). Залучення існуючих засобів контролю космічного простору для одержання інформації про зміну періоду обертання -T цих супутників дозволило виключити щільність атмосфери з оброблюваної інформації й установити відношення їхніх коефіцієнтів опору CXi/CXj.
Результати натурних і лабораторних експериментів наведені в таблиці.
Спосіб отримання інформації | CX1 / CX2 | CX3 / CX4 | CX6 / CX5 |
Лабораторне моделювання | 1.045 | 0.957 | 1.042 |
Натурний експеримент | 1.039 | 0.984 | 1.035 |
Калібровані значення коефіцієнтів лобового опору моделей супутників "ПИОН" були визначені у вакуумній аеродинамічній установці ВАУ-2М до їхнього запуску. Якісний і кількісний збіг результатів обробки трубних і натурних експериментів дозволило зробити висновок про досить адекватне моделювання фізичних особливостей взаємодії високошвидкісних потоків розрідженого газу з основними конструкційними матеріалами зовнішніх покриттів ШСЗ в установці ВАУ-2М та їхньому перерахуванні на натурні умови польоту.
НОМЕР ТЕЛЕФОНУ:
|
+38-056-372-06-41 |
E-MAIL:
|
vitymoshenko@nas.gov.ua |