26 квітня 1986 року в 01:23:47 (MSD) на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася наймасштабніша техногенна катастрофа в атомній енергетиці і взагалі в історії людства: вибух і масштабна пожежа:. Радіоактивні речовини потрапили в повітря, а далі — у ґрунт і воду. Створилася дуже небезпечна ситуація для населення: високе радіаційне випромінювання біля станції, можливі нові загоряння та викиди, необхідність зупинити поширення радіаційного забруднення.
Про масштаби забруднення. Перед аварією в реакторі четвертого блоку було 180—190 тон ядерного палива – діоксиду урану. За оцінками, у довкілля було викинуто від 5 до 30 % від цієї кількості. Найбільш небезпечні компоненти у викиді: ізотопи урану, трансуранових елементів, плутонію, йоду-131, цезію-134 та 137, стронцію-90. Деякі компоненти побачать і внуки внуків, найбільш небезпечні ті, що зникають за декілька днів – місяців. Крім на віки відчуженої 30-км зони, забруднення зазнало понад 200 тисяч кв. км. Тисячі й тисячі громадян Радянського Союзу – військові і цивільні, спеціалісти з відповідних питань ядерної фізики і енергетики і працівники інших галузей – були призвані для ліквідації наслідків цієї страшної трагедії. Важка й небезпечна робота протягом багатьох – перших після аварії – років! Потім вже були складні інженерні конструкції – «Саркофаги», потім був науковий, технічний і юридичний аналіз Події, було сформульовано висновки, помічено помилки, надано прогнози. Але це вже потім. Найважче було першим!
В нашому інституті, у відділі механіки іонізованих середовищ, молодшим науковим співробітником працює Микола Павлович Різниченко. Микола Павлович Різниченко з 19 вересня 1988 року по 21 березня 1989 року був призваний Міністерством оборони СРСР у військову частину №64354 для виконання службових обов’язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Микола Павлович закінчив фізичний факультет Дніпропетровського державного університету як спеціаліст з молекулярної фізики і з військовою спеціальністю «дозиметрист». Микола Павлович був призваний в армію для проведення спеціальних робіт за регламентами радіаційної безпеки. Залучені для цих робіт люди пізніше стали називатись ліквідаторами.
Всім відомі фотографії з місця аварії на Чорнобильській АЕС.
Це взагалі нейтральний за виглядом промисловий об’єкт до трагедії і той самий «4 – реактор» – кошмарне місце після вибухів (а їх було два)
Микола Павлович Різниченко поділився деякими фото з власного архіву.
Миколу Павловича Різниченка було нагороджено подяками та грамотами
Побажаємо Миколі Павловичу Різниченку міцного здоров’я, мирного неба і успіхів у наукових дослідженнях!
