Наприкінці березня 2026 року відбувся вебінар «Відкрита наука, EOSC, FAIR дані, Репозитарій відкритих даних НАН України DataverseUA”, присвячений проблемам відкритої науки та практичним аспектам роботи з дослідницькими даними. Організаторами виступили фахівці з Лабораторії екосистем відкритих інновацій Київського Академічного Університету та команда Репозитарію відкритих даних НАН України DataverseUA. До участі долучилися науковці з інститутів Національної академії наук України, зокрема, Інституту технічної механіки. Учасники, які взяли участь у вебінарі та виконали практичні завдання, отримали можливість підтвердити здобуті компетенції офіційним сертифікатом.
Що таке відкрита наука – і чому це не просто мода
Відкрита наука – це не черговий популярний термін. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 25.02.2026, це спосіб організації наукової діяльності, що передбачає відкритий доступ до результатів досліджень, дослідницьких даних і науково-технічної інформації з можливістю їхнього повторного використання, обміну та поширення за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Ідея не нова. Ще 2002 року Будапештська ініціатива відкритого доступу вперше сформулювала принципи загальнодоступності публікацій. Їй наслідувала Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань 2003 року з подальшим формулюванням FAIR-принципів у 2016 році. Сьогодні ж відкритість наукових результатів є операційним стандартом сучасних науково-дослідницьких проєктів. Україна офіційно приєдналася до Глобальних рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2022 році, затвердивши відповідний Національний план.
Серед ключових принципів відкритої науки – проблема відтворюваності досліджень. Якщо дані не опубліковані у зрозумілому, структурованому вигляді, неможливо перевірити відповідні результати. А без перевірки немає довіри. Додайте до цього виклики розвитку, соціально-економічні ризики і потребу в міждисциплінарних підходах – і стає зрозумілим, чому відкрита наука перестала бути справою ентузіастів і перетворилась на глобальну політику.
Центральним поняттям стали FAIR-принципи – «конституція» для наукових даних. Абревіатура розшифровується як Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability. Кожен з цих принципів має чітке практичне втілення. Findability означає, що набір даних має унікальний ідентифікатор – DOI. Accessibility передбачає, що метадані залишаються відкритими навіть тоді, коли самі дані недоступні. Interoperability вимагає використання універсальних форматів на кшталт CSV, JSON, XML, щоб різні системи могли ефективно взаємодіяти з даними. Нарешті, Reusability забезпечується завдяки чіткій ліцензії та детальній документації.
Важливий нюанс: FAIR-дані і відкриті дані – не одне й те саме. Відкриті дані роблять акцент на легкому доступі, тоді як FAIR-принципи стосуються якості організації незалежно від ступеня відкритості.
DataverseUA: дані українських учених
Практична частина вебінару була присвячена роботі з Репозитарієм відкритих даних НАН України – платформою DataverseUA, доступною за адресою opendata.nas.gov.ua. Це повноцінна інфраструктура для управління науковими даними протягом усього їхнього життєвого циклу. Після завантаження даних система автоматично формує DOI і контрольну суму для кожного файлу, що гарантує цілісність і автентичність даних. DataverseUA підтримує широкий спектр схем метаданих: від стандартних Citation Metadata і Dublin Core до спеціалізованих схем для астрономії, біологічних наук, соціальних досліджень та програмного забезпечення. Система також інтегрована з ORCID, що дозволяє автоматично пов’язувати набори даних з їх авторами в глобальних наукових мережах. Окремо розглядалося питання ліцензування. Для наукових даних найпоширенішими є ліцензії Creative Commons.
Підготовлено відділом міцності і надійності механічних систем
