26 серпня 2026 року минає 85 років від дня народження Анатолія Петровича Алпатова – видатного вченого у галузі динаміки керованих багатоелементних механічних систем, Заслуженого діяча науки і техніки України, члена-кореспондента НАН України, доктора технічних наук, професора.
Анатолій Петрович Алпатов народився у 1941 р. у місті Барнаул Алтайського краю. Після закінчення Казанського авіаційного інституту (1965 р.) працював у Державному конструкторському бюро “Південне” інженером (1966–1970 рр.).
А далі діяльність Анатолія Петровича була нерозривно пов’язана зі становленням і розвитком Інституту технічної механіки. Тут він пройшов професійний шлях від аспіранта (1970–1973 рр.), молодшого наукового співробітника до директора СКТБ ІТМ НАН України та завідувача наукового відділу. Разом зростав і науковий авторитет Анатолія Петровича Алпатова: кандидат технічних наук (197З р.), старший науковий співробітник (1979 р.), доктор технічних наук (1988 р.), професор (1992 р.), член-кореспондент НАН України (2018 р.), лауреат премії НАН України імені М. К. Янгеля (1996 р.), Заслужений діяч науки і техніки України (1997 р.), член-кореспондент Міжнародної академії астронавтики (2014 р.), почесний професор Харбінського технічного університету (КНР, 2016 р.).
Анатолій Петрович був відзначений численними нагородами: медаллю «За доблесну працю» (1970 р.), медаллю ім. акад. М. Янгеля (1990 р.), медаллю «60 лет КБ «Южное» (2014 р.), почесними грамотами ЦК КПРС (1987 р.) та Верховної Ради України (2008 р.), пам’ятними відзнаками НАН України (2018 р., 2024 р.).
Під керівництвом Анатолія Петровича і за його безпосередньої участі виконано багато актуальних фундаментальних досліджень, присвячених розробці методів моделювання та аналізу керованого руху багатоелементних механічних систем. Він розвинув теорію рухомого керування механічних систем, досліджував динаміку космічних апаратів у перехідних і стабілізованих режимах руху. Значний внесок зроблено у вивчення динаміки складних великогабаритних систем, зокрема сонячних електростанцій космічного базування, а також у теорію руху твердих тіл, з’єднаних односторонніми зв’язками, і у теорію маніпуляційних механічних систем. Результати цих досліджень дали змогу вирішити низку важливих практичних завдань, зокрема пов’язаних зі створенням бортового маніпулятора космічного апарата багаторазового використання «Буран».
В останні роки основними напрямами наукової діяльності Анатолія Петровича стали системний аналіз проблем космічної галузі, системи керування з використанням штучного інтелекту, динаміка космічних апаратів і комплексів, дистанційне зондування Землі, електродинамічні космічні тросові системи, автономні космічні системи, запобігання засміченню навколоземного простору, системи орбітального сервісу, промислові космічні платформи, протидія глобальному потеплінню.
Творчий доробок ученого налічує понад 300 наукових праць, серед яких 18 монографій. Він підготував 4 докторів і 13 кандидатів наук, 1 доктора філософії. Анатолій Петрович активно займався педагогічною та громадською діяльністю: працював професором і завідувачем кафедри медичної кібернетики та обчислювальної техніки Дніпропетровської державної медичної академії, професором кафедри спеціалізованих комп’ютерних систем Українського державного хіміко-технологічного університету, до останніх днів був гарантом освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії в Інституті і науковим керівником аспірантів, був членом спеціалізованих вчених рад і редколегій наукових журналів, а також низки наукових і координаційних органів НАН України.
Він активно працював і на міжнародному рівні: як експерт брав участь у роботі Міжагентського координаційного комітету з космічного сміття (IADC), де разом із науковцями різних країн долучався до вирішення глобальної проблеми засмічення навколоземного простору. Також співпрацював із Північно-західним політехнічним університетом Китаю як професор-консультант.
Ми досі відчуваємо втрату мудрого керівника, надійного колеги, дбайливого наставника. Анатолія Петровича нема з нами, але його ідеї, наробки, наукова школа продовжують жити.
Підготовлено відділом системного аналізу та проблем керування
