ПИЛИПЕНКО Олег Вікторович (1961–2024)
Олег Вікторович Пилипенко – учений-механік, академік Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор Інституту технічної механіки НАН України і ДКА України у 2003–2024 роках.
Народився 14 липня 1961 року в Дніпропетровську (нині – Дніпро). У 1983 р. закінчив Дніпропетровський державний університет. З 1985 р. його професійна та наукова діяльність пов’язана з Інститутом технічної механіки, де він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора (2003–2024). Доктор технічних наук (2002), професор (2011), дійсний член (академік) Національної академії наук України (2021).
Понад двадцять років Олег Вікторович очолював Інститут, сприяючи розвитку його наукових напрямів і зміцненню співпраці з провідними науковими та конструкторськими організаціями. Був членом Бюро Відділення механіки НАН України, заступником голови Ради з космічних досліджень НАН України, керівником робочих груп «Балістика, аеродинаміка і теплообмін» та «Рідинні рушійні установки» спільної науково-дослідної діяльності ДП КБ «Південне» і наукових установ НАН України. У 2015–2024 роках був головним редактором наукового журналу «Технічна механіка».
Наукові дослідження Олега Вікторовича охоплювали проблеми динаміки рідинних ракетних двигунних установок, складних гідромеханічних систем, розроблення систем віброзахисту об’єктів ракетно-космічної, автомобільної та військової техніки, створення наукових основ приладів зниження рівня звуку пострілу, що враховують особливості використання пристроїв для снайперської, автоматичної та ін. стрілецької зброї. Значну увагу він приділяв створенню теоретичних і експериментальних методів дослідження динамічних процесів у конструкціях ракетно-космічної техніки, енергетичного і транспортного машинобудування.
Важливим напрямом наукової роботи Олега Вікторовича було забезпечення динамічної сумісності рідинних ракетних двигунних установок з корпусом ракети-носія. За його участю розв’язано низку проблем, пов’язаних з математичним моделюванням динамічних процесів у системах живлення ракетних двигунів з урахуванням кавітаційних явищ у шнековідцентрових насосах. Розроблені методичне, алгоритмічне та програмне забезпечення дали змогу отримати нові результати для розрахунків поздовжньої стійкості ракет-носіїв, створюваних КБ «Південне».
Окреме місце в його дослідженнях посідало розроблення принципово нових демпфувальних пристроїв для забезпечення поздовжньої стійкості рідинних ракет-носіїв. Олег Вікторович розробив теорію таких пристроїв, ефективність яких була підтверджена експериментально – під час випробувань на модельній рідині, вогневих стендових випробувань у складі ракетної двигунної установки та першого ступеня ракети-носія. Запропоновані пристрої за ефективністю суттєво перевершували традиційні газорідинні демпфери.
Ще одним важливим напрямом наукової діяльності Олега Вікторовича було створення високоефективних систем віброзахисту з квазінульовою жорсткістю. Під його керівництвом та за безпосередньої участі розроблено математичні моделі і конструкції віброзахисних систем космічних апаратів, пневматичну підвіску автомобіля з квазінульовою жорсткістю та роздільним гасінням низько- та високочастотних коливань, пневматичну систему віброзахисту крісла водія транспортного засобу. Запропоновані рішення забезпечували поліпшення плавності руху і керованості автомобілів та захист від вібраційних навантажень.
Результати досліджень гідродинамічної кавітації знайшли застосування і в технологічних процесах. Під керівництвом Олега Вікторовича було розроблено кавітаційні генератори коливань тиску та кавітаційно-імпульсні установки для диспергування суспензій. Зокрема, створена установка дала змогу організувати промислове виробництво водно-дисперсійних фарб із суттєвим зменшенням енерговитрат порівняно з традиційними технологіями.
За вагомі наукові досягнення був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), Премії НАН України імені М. К. Янгеля (1998), нагрудного знака імені М. К. Янгеля (2007). У 2011 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Наукова діяльність Олега Вікторовича Пилипенка стала вагомим внеском у розвиток механіки ракетно-космічних систем, гідромеханіки та віброзахисних технологій. Його багаторічна робота на посаді директора, наукові здобутки та організаційна діяльність залишили помітний слід в історії Інституту технічної механіки.
Основні наукові праці:
1. Pilipenko V.V., Pilipenko O.V., Semenov Yu.A. Study of hydrodynamic cavitation in inducer centrifugal pumps // 3-rd International Symposium on Cavitation (April 7-10, Grenoble, France)/ – Proceedings/ – 1998. – Vol. 1. – P. 323-328.
2. Pylypenko O.V. et al. Providing of POGO stability of the Cyclone-4M launch vehicle // Space Science and Technology. 2020. Vol. 25, № 4.
3. Pylypenko O. (2023). Solving Current Problems in the Dynamics of Space-Rocket Systems. In: Guz, A.N., Altenbach, H., Bogdanov, V., Nazarenko, V.M. (eds) Advances in Mechanics. Advanced Structured Materials, vol 191. Springer, Cham.
