Автономні космічні системи

В ІТМ НАНУ і ДКАУ досліджуються структури моделей функціонування автономних космічних систем як “Когнітивних Технічних Систем – КгТС” (наступний рівень розвитку технологій після кіберфізичних систем). Для КгТС важлива гнучкість в умовах обмежених ресурсів і радикальної невизначеності, але неприйнятні відмови функціонування. Розроблено загальну схему інформаційної моделі розподіленого багатоагентного обчислювального інтелекту автономної космічної системи на засадах когнітивного підходу. Вивчені властивості КгТС. Одна з головних властивостей – це існування багатомасштабного фазового простору, який породжується мережами начерків тестів, задач розрізнення та образів. Планування та моніторинг дій відбувається на багатьох масштабах одночасно. Це приклад застосування динамічної логіки (логіка “підрулювання” або планування від “розмитого” до “точного”), що відображає природне прагнення редукувати складність. Друга ключова властивість КгТС – це існування тотального аудиту та прогнозування всіх інформаційних потоків (концепція “конектому КгТС”), що дозволяє реалізувати “м’яке” вимірювання будь якого сигналу навіть в умовах відмови датчика (це значно підвищує надійність системи в цілому). Застосування такої технології в авіакосмічних системах дозволяє запобігти багатьом катастрофам, як наслідок значно подовжити функціонування автономних систем. Третя ключова властивість КгТС – це здатність динамічно та конкурентно формувати поведінку (шлях виконання місії) в умовах невизначеності будь-якого типу, оперативно маніпулюючи наявними ресурсами (мережі можливостей та потреб) і використовуючи дуже слабкі сигнали (за рахунок граничного узагальнення знань – “парадигма граничних узагальнень”).