Запропоновано спосіб і розроблено алгоритми керування відносним рухом сервісного космічного апарата шляхом зміни сили тяги компенсуючого електрореактивного двигуна в невеликому діапазоні відносно його номінального значення. Використання таких алгоритмів керування дозволяє істотно зменшити необхідну масу робочого тіла реактивних двигунів сервісного космічного апарата.
Розроблено методику визначення безпечних орбіт утилізації космічного сміття в області низьких навколоземних орбіт. В якості орбіт утилізації запропоновано використовувати близькі до кругових орбіти із середніми висотами ~ 1300 км і вище 1800 км.
Вирішено важливу науково-практичну задачу створення методичного забезпечення, що дозволяє на початковому етапі проєктування об’єктів ракетно-космічної техніки визначати оптимальні основні характеристики керованих ракетних об’єктів різного призначення.
Розроблено науково-методичне забезпечення для дослідження динаміки орбітального угрупування космічних об’єктів з урахуванням рухомості точок кріплення на базовій платформі.
Розроблено нейромережеві моделі (НММ) визначення впливу факелу електрореактивного двигуна на об’єкт космічного сміття. У порівнянні з існуючими методами, застосування НММ в два – три рази пришвидшує отримання результату, що робить їх перспективними для використання як на космічних апаратах, так і для математичного моделювання місій з видалення космічного сміття.
Створено аналітичну модель руху супутника майже круговими навколоземними орбітами. Модель має високу точність, визначає зміни середніх елементів орбіти простими аналітичними формулами, зручна для аналізу властивостей орбіт і дозволяє здійснити вибір стійкої (“замороженої”) орбіти супутників. Визначено основні закономірності зміни форми майже кругової навколоземної орбіти при аеродинамічному та керуючому впливах. Побудовано прості аналітичні вирази, що описують основні закономірності змін параметрів орбіти під дією сонячного тиску та гравітації третього тіла (Сонця та Місяця).
Розроблено парадигму граничних узагальнень (ПГУ), яка дозволяє покроково уточнювати модель функціонування складної космічної системи (ієрархія сурогатних моделей). Вдосконалена мова моделювання “когнітивних технічних систем” на засадах ПГУ показала переваги когнітивного підходу у вирішенні завдань забезпечення інформаційно-системної безпеки та ефективності критичних технічних систем космічного застосування.
Наукові співробітники відділу Палій О. С. і Лапханов Е. О. стали лауреатами Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2020 р.
Старший науковий співробітник Лапханов Е. О. у 2025 р. за активну участь та вагомі досягнення у науковій діяльності отримав грамоту Президії НАН України і Ради молодих вчених НАН України.
